Рівень шуму залежить від швидкості роботи витяжки: на мінімальній швидкості вона працює тихіше, а на максимальній – гучніше. Для відкритої кухні або кухні-студії практичним орієнтиром є максимальний рівень шуму до 65 дБ. Однак для щоденного комфорту варто порівнювати показники саме на робочих швидкостях, адже правильно підібрана за продуктивністю витяжка більшість часу може працювати без увімкнення максимального режиму.
На фактичний рівень шуму та продуктивність впливає не лише двигун, а й монтаж системи відведення повітря: тип і матеріал повітропроводу, його довжина, діаметр, кількість поворотів та колін. Ребриста внутрішня поверхня гофрованого повітропроводу створює більший опір руху повітря, тому гофра має бути максимально короткою, повністю розправленою та без зайвих вигинів.
Якщо діаметр вихідного патрубка витяжки становить 150 мм, бажано зберігати цей діаметр по всій довжині повітропроводу. Перехід до 120 мм допускається лише тоді, коли це передбачено інструкцією конкретної моделі. Підключення до каналу діаметром 100 мм суттєво збільшує опір, через що витяжка може працювати менш продуктивно та створювати більше шуму.
На роботу витяжки також впливають стан і пропускна здатність вентиляційного каналу. Навіть правильно встановлена модель не зможе забезпечити заявлену ефективність, якщо канал забруднений, має недостатню тягу або створює значний опір.
Витяжку не можна під’єднувати так, щоб повністю перекривати єдиний отвір природної вентиляції. Потрібно передбачити окремий канал або інше технічно правильне рішення, яке зберігає природний повітрообмін. Схема підключення має відповідати інструкції до витяжки, проєкту вентиляції та чинним вимогам, тому монтаж варто доручити кваліфікованому спеціалісту.